ПЕРША ДОПОМОГА В ДОДЗЬО
По-перше кілька зауважень, перш ніж поговоримо про типові випадки на заняттях з бойових мистецтв. Неприємні моменти на тренуваннях трапляються, як би ми їх не уникали, хоча карате як це не дивно по кількості та важкості травм, згідно статистики, знаходиться десь у другому десятку видів спорту, пропустивши перед себе – футбол, хокей, інші ігрові види спорту, не кажучи вже про технічні.
Допомагати потерпілому самотужки потрібно принаймі до якоїсь міри, щоб не зашкодити і не ускладнити його становище, поки йому не буде надана кваліфікована медична допомога. Слід зазаначити, що приклади травмувань наведені нижче можуть трапитись у повсякденному житті, а способи надання першої медичної допомоги повинна знати кожна інтелігентна людина.
Кров з носа.
Таке може статися навіть після досить легкого удару, випадкового падіння та в інших ситуаціях. Відразу після випадку необхідно звільнити носову порожнину від крові над умивальником – згустки крові потрібно видувати. Далі потрібно вмити лице холодною водою, та не лякатися появи крові. Після цього змочити рушник або хустку в холодній воді – сісти у звичайній позі (не закидаючи голову назад) та тримати холодний компрес кілька хвилин на носі. Якщо через кілька хвилин кров не перестане йти, процедуру потрібно повторити, але в 9 випадках з 10 одного разу буде достатньо.
Непритомність.
Її причини в недостатній подачі крові до голови та поступаючого з нею кисню. Допомога в непритомному стані складається у виправленні подачі крові до голови та покращенню вентиляції легень свіжим повітрям. Того, хто знепритомнів потрібно покласти на спину, підняти його ноги до гори, поволі та непоспішаючи, відкрити вікна, розв`язати пояси кімоно та штанів. Не здіймати галас та паніку. В такому положенні людина повинна прийти до тями на протязі кількох секунд. Довше перебування в непритомному стані обов`язково повинно привести до лікарського обстеження, навіть якщо потерпілий прийшов до тями самостійно. Причини непритомності, яка настала під час інтенсивних занять, обов`язково повинні бути з`ясовані на прийомі у лікаря, тому що вони можуть критися в невідомих хворобах серця або мозку. Знепритомніти також можна внаслідок переїдання безпосередньо перед тренуванням, або навпаки: великим проміжком часу від останнього прийому їжі. При знепритомненні від удару під час двобою людина повинна припинити заняття і не залишатися сама, якщо навіть вона скоро прийшла до тями та почуває себе добре. Потерпілого обов`язково потрібно провести додому в супроводі друзів-спортсменів, найкраще в супроводі того, хто став причиною непорозуміння.
Враження паху.
Неприємні відчуття, пов`язані з контузією в цьому місці, знайомі практично всім чоловікам. Контузію паху викликають випадкові рухи стопою або п`ятою супротивника (в бойових мистецтвах частіше під час виконання прямих ударі ногою, або зворотніх ударів ногою). Найкраща допомога – це виконання глибоких вдохів та присідання з широко розставленими колінами. Біль у паху має пройти через кілька хвилин, якщо цього не сталося - обов`зково потрібна консультація лікаря.
Враження опорно-рухаючого апарату.
Під час виконання силових вправ та розтяжок, різких технік - може дійти до розірвання м`язи або ушкодження місця, де вона прикріплена до кістки. Серйозні травми цього типу досить болісні і можуть надовго вивести з тренувального процесу, тому порада лікаря буде доречна. Інколи буває, що некваліфікований інструктор або колеги радять "затренувати” ушкоджене місце. Однак це погана порада. Найбільш корисною є перерва в тренінгах, або як мінімум уникання рухів в ушкодженому місці 10-30 діб. "Геройство” тут не доречне. Тому що, замість кількаденного лікування процес може затягнутися на кілька місяців. Багаторазові: в сотні, а інколи в тисячі, повторення деяких рухів можуть призвести до появи болю в м`язах та суглобах. Форсування тренувань "через силу” є досить небезпечним. Захворювання цього типу зникають частково або повністю навіть без лікування вже через кілька діб в разі грамотних релаксуючих заходів – добрий відпочинок, масаж, сауна і т.п. Звертаючись по допомогу до лікаря (хірург, ортопед), спортсмен повинен пояснити природу ушкоджень, та пояснити, що він практикує спорт з дуже інтенсивною системою рухів. Але якщо лікар порекомендує в даному випадку знерухомити якусь частину організму (бандаж, гіпс) – спортсмен повинен виконувати ці приписи, не зважаючи на спортивну кар’єру.
Вивихи.
Потребують аналогічної уваги. Ці види травмувань лікуються, як правило, однаково – бандаж, мазь (порекомендована в аптеці або лікарем). Кілька діб до повного одужання потрібно уникати навантажень на суглоб. Однак спортсмен після лікування може вдруге ушкодити той самий суглоб, що може привести до тривалого лікування. Тому каратека повинен усвідомити причини ушкодження та уникати їх. Безпосередньо після травмування м`язи або суглобу перша допомога повинна полягати в слідуючому:
· кількахвилинне охолодження враженого місця холодною водою або компресом
· знерухомити контузію Делікатний масаж та теплі ванночки з лікувальним розчином можна робити через добу після ушкодження. В разі, якщо на тренінгу дійшло до перелому, єдина властива допомога є в унерухомленні цілої кінцівки з дотриманням найменьших маніпуляцій. Поспішно виконана перша допомога є шкідлива – знерухомити кінцівку потрібно після обміркування справи. В разі перелому гомілки, або передпліччя потрібно знерухомити суглоб, який знаходиться вище перелому. Не треба поспішати з транспортуванням хворого, краще дочекатися машини швидкої допомоги. І останнє, що слід відмітити, кожна секція карате повинна хоч раз на рік запрошувати до себе кваліфікованого лікаря, який би виступив з лекцією про першу медичну допомогу та реанімаційні заходи. Розмови на цю тему ніколи не зашкодять. В залі, де проходять заняття, повинна бути аптечка з набором ліків для надання першої допомоги (бинти, бандаж, йод, нашатирний спирт і т.п.). Важливим моментом сучасного способу безпеки є страхування від нещасного випадку під час занять спортом. Виплата по страховому полісу є запорукою кваліфікованого медичного огляду, та придбанні якісних медичних препаратів. Уважне виконання вправ, дотримання рекомендацій тренера, сувора спортивна та загальна дисципліна, "джентельменське” відношення до колеги, доцільний ризик, помірковані навантаження – ось складові здорового способу тренувань.
| 
