ТАКТИКА
Тактика в бойових мистецтвах виграє дуже важливу роль, тому що двобій можна виграти тільки за умови реальної оцінки бойової ситуації, правильних висновках та діях які відповідають ситуації. Дії, які виконуються, у відповідь діям супротивника, залежать від розуміння бойової обстановки, що визначає тактичну діяльність атлета. Спортсмен, котрий добре бачить й розуміє дії супротивника, легко проробляє в умі різні варіанти контрдій, та в підсумку, може прогнозувати хід боротьби. Спортсмен, слабо обмірковуючий бойову обстановку, не в змозі показати високі результати, не дивлячись на чудові фізичні дані та високу техніку виконання. Тому тактична підготовка вирішально впливає на його успіхи.
Тактична підготовка найбільш складна, та одночасно найбільш необхідна в арсеналі дій спортсмена. Розуміння процесу двобою безпосередньо виявляється в діях спортсмена, тобто: в умінні швидко та правильно сприйняти бойову ситуацію, реально оцінити її та зробити найбільш логічний та оптимальний висновок; прийняти найбільш ефективне рішення, виходячи з умов двобою, та виконати це рішення.
Бойова практика показує, що вміння виконувати технічно різноманітні удари, кидки ще не забезпечує успіх на змаганнях. В діях рівних за майстерністю спортсменів перемагає той, хто сильніший в тактиці. Техніка та тактика єдині, тому що тактика, висловлюючись образно , - це потрібний рух, виконаний в потрібний момент. З іншого боку низька техніка зводить на нівець багатство тактичного мислення.
Тактично вірна дія, але виконана технічно погано, часто стає причиною поразки. Також, причиною поразки стає дія виконана чудово, але недоречно, не вчасно. Під час бою переключення з тактичних моментів на правильне виконання рухів несе за собою погані наслідки. Виконання кожного удару повинно бути автоматичним, тому при правильному вивченні технік, обов`язково враховуються тактичні моменти, а вправи, направлені на вдосконалення тактики, повинні базуватися на досконалій техніці. Лише гармонійна єдність тактично правильної побудови двобою та технічної майстерності може прирівнювати бойовий спорт до мистецтва.
Продовження двобою складає 2-5 хвилини чистого часу. За цей короткий термін спортсмен повинен проявити максимум своїх бойових здібностей, тактично правильно збудувати двобій, використовуючи свою індивідуальну техніку та промахи ворога, - це головна задача. Постійно змінюючись, ритм бою ставить свої завдання перед спортсменами.
Атаку можна провести, тільки опинившись на зручній бойовій дистанції. В свою чергу, зближення повинно проходити непомітно та раптово для супротивника, при виконанні финтів(обманних рухів) та маневрів. Слід пам`ятати, що постійне маневрування (але не хаотичне та безцільне переміщення) з переміною стійок та зміною дистанції постійно тримає противника в напруженні. Вочевидь, що в нерухому ціль легше попасти, аніж у рухому, крім того супротивник знаходиться в постійному очікуванні атаки. Згідно із східною концепцією – атакуючий програє. Але не потрібно забувати, що атакуючий має багато способів атаки, тоді, як той, хто захищається повинен відбити одну конкретну атаку, адже має лише один шлях.
Коли ворог знаходиться в межах досяжного та відносно безініціативний, застосовуються фінти та інші тактичні уловки. Але обманути супротивника можливо тільки в разі розкриття його психології та розуміння його концепції бою. Причому атака як правило, проводиться з урахуванням оптимального ризику та безпеки. Можна виділити деякі основні положення ведення бойових дій, а саме:
-
психологічний настрій на перемогу, бажання перемогти стимулює активність спортсмена та спосіб його бойового мислення;
-
уважність та зосередженість у процесі бою, уникання всіляких страхів та турбуючих емоцій (східна концепція МІЦУ НО КОКОРО і ЦУКІ НО КОКОРО) дозволяють зрозуміти поведінку супротивника та вжити відповідних контр дій;
-
активна тактична діяльність робить бійця господарем положення;
-
пластичність мислення і дії дозволяє миттєво відреагувати на дії супротивника, змінити свої наміри, та перебудувати тактику в залежності від бойової ситуації;
-
постійне оновлення финтів і технічних прийомів підвищує рівень майстерності і змушує супротивників очікувати сюрпризів у кожному двобою, посилюючи їх нервове напруження, що, в свою чергу, збільшує можливість помилок з їх боку;
-
атакуючі дії дають перевагу в пошуках варіантів для проведення успішної атаки, змушуючи супротивника весь час перебувати у нервовому напруженні, так як він не знає, яким ударом почнеться атака, скільки буде всього ударів в атаці, з якої дистанції і на якому рівні;
-
тактичне обігрування не повинне базуватися тільки на використанні відомих слабкостей супротивника;
-
немає сенсу будувати свою концепцію бою тільки на "коронних” прийомах, так як для достатньо досвідченого супротивника не буде проблемою розгадати подібну тактику та вжити необхідних заходів;
-
бій з більш сильним супротивником є гарною школою і уроком для отримання корисної інформації, а також перевіркою бійцівських якостей і виконання технічних прийомів в екстремальній ситуації;
-
високі результати в боротьбі – результат щоденного вдосконалення волі і тіла.
Єдність волі та дії – одна з основних концепцій бойових мистецтв. Відсутність скромності та поваги до супротивника і товаришів вказують на низький інтелект спортсмена і призводять до духовної та фізичної деградації. Головним завданням тактичної підготовки вбойовому спорті є правильне планування бойових дій і реалізація цього плану на практиці. План бою складається на основі відомостей про супротивника, його стилю та манери ведіння бою. Необхідно вміти нав`язати супротивнику свою манеру ведення бою, щоб проводити особисті, добре засвоєні і відпрацьовані до автоматизму прийоми. Якщо супротивник невідомий, потрібна розвідка. У двобою з відомим супротивником потрібно використовувати свої переваги та його слабкі місця. З супротивником, який рідко міняє свою тактику, можна відразу діяти конкретно та рішуче. З супротивником сильним тактично та різнобічним технічно, який міняє тактику в ході двобою, необхідно працювати дуже обережно та вибірково, не втрачаючи ініціативи та проводячи свій план двобою. Індивідуальна манера ведення бойових дій завжди була основою поведінки бійця на татамі.
Чим більше в активі спортсмена нестандартних дій, тим складніше супротивнику вести з ним двобій. Тому, опираючись на індивідуальні особливості спортсмена в техніко-тактичному, фізичному і психологічному плані, необхідно розвивати та вдосконалювати індивідуальну манеру ведення бою. Є помилковим ставити складні тактичні завдання, не маючи необхідного технічного арсеналу. Спортсмен сприймає бойову обстановку у вигляді конкретних дій, своїх та ворога. Крім того, навички бойової практики (на змаганнях) та умовної боротьби з партнерами (на тренуваннях) будують так зване «відчуття бою». Потік інформації під час бою постійно аналізується, змінюючись в кожний новий момент. Наша пам`ять утримує також отриману раніше інформацію, що дозволяє більш-менш достовірно передбачати подальші дії ворога.
Оперативна пам`ять людини в змозі враховувати 9 елементів одночасно, тобто якщо серія атакуючого складається максимум з чотирьох ударів, то той, хто захищається, в змозі врахувати не тільки всю серію супротивника, але й свою контратаку. І чим ясніше спортсмен аналізує інформацію, що надійшла, тим більше у нього можливостей правильно вирішити конкретну ситуацію та виконати відповідні контрдії. При рівних інших умовах виграє той, у кого оперативна пам`ять утримує більше елементів інформації. Тому сприйняття оперативної пам`яті бажано довести до максимуму при жорсткому ліміті часу, для чого в тренуваннях використовують серії з п`яти різних ударів в русі на п`ять кроків. Потік інформації складає дані не тільки про реальні дії ворога, але й неправдиві. В даному випадку необхідно вміти відрізняти корисну інформацію від некорисної без зайвої нервовості і поспіху. Придбане в практичних заняттях "відчуття бою” виграє вирішальну роль. Розвинута бойова інтуіція, поведінка ворога, його манера ведення бою та інші другорядні дані підкажуть спортсмену подальший розвиток боротьби. Практично в подібній ситуації спортсмен опиняється перед дилемою: реагувати на всі підряд рухи супротивника, щоб бути готовим до його реальної атаки, або тільки на брехливу атаку, ризикуючи при цьому попастися на фінт. Ймовірність обох боків дилеми однакова і правильний вибір підкажуть бойовий досвід та тактична майстерність. Тут ми знову торкаємось східної концепції (МІЦУ-НО-КОКОРО і ЦУКІ-НО-КОКОРО), котра проголошує, що не потрібно слідкувати за кожним рухом руки або ноги атакуючого ворога, а необхідно сприймати його як єдине динамічне ціле, що переміщується у просторі. "Відчуття бою” окремих спортсменів в єдиноборствах доходить до такого високого рівня, що двобій проходить тільки в переміщенні обох спортсменів без єдиного удару. Зустрічаються спортсмени, які ведуть двобій не логічно, тобто атакують в самий незручний, з точки зору логіки двобою, момент і не тими ударами, які слід очікувати, виходячи із стійки та положення корпусу. Така алогічність часто приводить до успіху і ці спортсмени рахуються "незручними”. Тим не менш інтуіція часто підказує, коли потрібно почати атаку та який захист потрібно застосувати проти неочікуваної атаки "незручного” ворога. Зосередженність і уважне спостереження за діями супротивника значно втомлюють нервову систему і призводять до психічного перевантаження, що проявляється у втраті контролю над ходом двобою. В такий момент дуже просто прогавити атаку ворога. Щоб уникнути цього, необхідно послабити інтенсивність уваги, тобто практично розірвати дистанцію і вийти із зони досяжної для супротивника. Максимальна інтенсивність уваги досягається не відразу, тому, входячи знову в небезпечну зону, потрібно для налаштування виконати декілька обманних рухів, що одночасно не дозволить ворогу атакувати. Спортсмен з слабкою нервовою системою втомлюється скоріше, що відображається на його спортивних результатах. Краще всього увага тренується під час праці в парах – атака-захист-контратака, напіввільному бою та у вільному спарингу. Виконання тактичних завдань не завжди здійснюються, тому що супротивник заважає цьому. Швидкозмінна бойова ситуація постійно ставить спортсмена перед вибором моменту своєї атаки та очікування атаки ворога, вимагаючи від каратекі готовності одночасно і до атаки і до захисту. Тому надмірна підготовка до захисту або до атаки приводить до промахів та поразок. Тут слід вказати на ще одне з правил східної концепції боротьби: "якщо не готовий ні до чого – значить готовий до всього”. Щоб уникнути подібних положень, на тренуваннях необхідно вивчати різноманітні комбінації під час праці в парах з перехватом атаки в любий зручний момент і розвитком атаки у відповідь. В момент серійної атаки супротивнику для того хто захищається не залишається час на оцінення дій, аналіз та протидію. В цьому випадку вирішальну роль видіграє інтуїція. Саме багаторазові повторення складних та різнобічних серій під час праці в парах з контратаками і перехватами атак розвиває інтуїтивне мислення. Головним завданням спарингу є підвищення бойової майстерності, та ніщо не підвищує бойову майстерність, так, як сам спаринг – двобій характерів, мета всієї попередньої підготовки. Прийом не рахується засвоєним, поки не буде практично виконаним в бою. Застосування нового прийому під час двобою вказує, що він закріплений до автоматизму, а правильне технічне і тактичне його застосування говорить про те, що прийом відпрацьовувався в різноманітних ситуаціях. Бойова тактика закріплює матеріал, що вивчається, вдосконалює тактичні та технічні навички. Вивчаючи нові прийоми та вдосконалюючи їх, необхідно володіти достатньою силою волі, щоб стримувати в собі бажання виконувати в бою давно вивчені комбінації та "коронні” прийоми і працювати з не достатньо засвоєними, та ще не зовсім зручними прийомами. Тільки самокритичність до себе та велике бажання прогресувати, змушують спортсмена засвоювати нові прийоми, готуючись до майбутніх боїв. Самостійність мислення та здатність до швидкого та правильного аналізу бойової обстановки виховують у навчальних двобоях, які мають зазделегідь обумовлені форми відпрацювання будь-якої нової серії, виправлення недоліків, вдосконалення незасвоєної техніки, розвитку витривалості, рівноваги, здорового глузду, серійності та інших бійцівських якостей. В навчальному двобої спортсмени працюють на себе та один на одного, тому потрібно стримувати в собі надмірне самолюбство та виявлення бойових емоцій. З точки зору тактики, головним в навчальному двобої є вдосконалення спостережливості, звертати увагу на головне та суттєве і запам`ятовувати все, що може принести користь у двобої :
-
як з`являється неготовність супротивника захищатись;
-
які рухи він виконує перед атакою;
-
як реагує на фінти;
-
які фінти робить сам і т. д..
Таким чином, поступово, від тренування до тренування накопичується тактичний досвід. Здобуваючи підгрунтя тактики в бою, можно почати вивчення тактичних дій окремих ведучих спортсменів, переймаючи все корисне. У вдосконаленні тактики використовується принцип від простого до складного, а саме: спочатку виконуються завдання, які поставлені для конкретних бойових ситуацій, причому велика кількість разів, для чого моделюється необхідна ситуація. Поступово завдання ускладнюється, поки не доводиться до обстановки вільного бою. Вдосконалення тактики неможливо без вдосконалення техніки. Дозрілі тактичні дії вірішуються на основі високого технічного рівня. В комплексі це складний та довготривалий процес, неможливий без самоаналізу та самокритики. Під час бою необхідно постійно вести спостереження за супротивником з метою одержання уяви про рівень технічної майстерності, про характерні особливості техніки та улюблені прийоми ворога. Як правило, підготовчі дії носять індивідуальний характер, тому після аналізу дій супротивника, необхідно вибрати зручний для себе момент атаки та постаратись провести її, руйнуючи при цьому атаку ворога, яка намічається. Правильна оцінка дій супротивника дозволяє прогнозувати весь характер майбутнього двобою, що знижує ефект атак ворога зненацька. Передбачення, яке базується на "передсигналах” (неусвідомлених діях ворга, ледве помітних, характерних для кожного спортсмена, такі як: підшагування вперед передньою ногою, завмирання перед атакою, піднімання плечей, перехід в улюблену бойову стійку та інші), дозволяє підготуватися до атаки супротивника, відбити її і перейти в атаку у відповідь або перехопити атаку і попередити дії ворога своєю атакою. Вочевить, що "передсигнали” є недоліком техніки та підлягають вилученню.
 |
